Невербальне спілкування

This entry was posted Thursday, 28 February, 2008 at 09:15


Врахуйте, що Голос (у сенсі уміння видавати звуки) з’явилося як засіб комунікації, і орієнтований саме на це. Саме тому за допомогою Голосу добре передавати емоції, відносини, стани. Так само він орієнтований на інтонаційне оформлення мови: ми можемо зрозуміти чи є дана пропозиція оповідною, питальна або воськліцательним тільки по інтонаціях.

В тексті для цього в кінці ставлять різні розділові знаки: воськліцательниє знак, питальний, крапка.

А без наголосу часто взагалі неможливо зрозуміти значення слова. Замокнув або замокнув?

Для загального уявлення про розподіл інформаційного навантаження в комунікації зручно користуватися таким співвідношенням:

Мова Тіла - 1/2;

Голос - 1/3;

Зміст - 1/6;

Але якщо ми говоримо, що Мова Тіла - це половина, а Голос - третина, це тільки приблизні орієнтири. Наприклад, під час телефонної розмови Мова Тіла буде практично відсутня, а велика частина інформації передаватиметься за допомогою Голосу.

Якщо говорити про вплив, тобто про дію на інших людей, то співвідношення буде декілька інше.

При цьому: 55% - це Мова Тіла (пози, рухи, міміка);

біля 38% - Голос (тон, інтонації, ритм, тембр);

і біля 7% - власне СЛОВА, ЗМІСТ.

Тобто якщо ми на щось людей мотивуємо (тобто робимо так, щоб вони зробили щось, що їм не дуже хочеться), то самі по собі слова переконують слабо. Набагато важливіше те, як ви ці слова вимовляєте, як ви визначаєте відношення.

Врахуйте, що мотивувати нам інших доводиться регулярно:

ОЛЯ, ТИ ЗРОБИЛА ВСІ УРОКИ?

ПЕТРО ПЕТРОВИЧ, ЗВІТ ПОВИНЕН БУТИ ЗРОБЛЕНИЙ До СЕРЕДОВИЩА.

МИЛИЙ, СХОДЬ В МАГАЗИН.

ДОРОГОЮ, ТИ НЕ ТАКИЙ РІШУЧИЙ.

ГАННА, МИ СПІЗНЮЄМОСЯ!




Статті


Pages: